Пагорб одного дерева

- Ти не міг вимкнути стільниковий у церкві? - Може, це Бог?

Щоправда, все ще досконала. Повірте у це. Навіть коли правда жорстока і холодна і настільки болюча, що ви навіть не могли собі уявити. І навіть коли правда... більш безжальна, ніж будь-яка брехня.

Одного разу за весь день жодна людина в школі не подивилася на мене і не заговорила зі мною... і я зрозумів, що це був мій найкращий день за довгий час.

Так, я бачив Нейтана у душі. Тепер зрозуміло, чому ти його покинула.

Жаль приходять у всіх формах та розмірах. Деякі малі, як ми робимо щось погане з кращих спонукань. Деякі більше, як ми підводимо друга. Деякі з нас уникають болю жалю, роблячи правильний вибір. Деякі з нас не мають часу на жаль, тому що ми дивимося в майбутнє. Іноді нам доводиться боротися з наслідками минулого, а іноді ми ховаємо наше співчуття за обіцянкою змінити своє життя. Але найбільше ми шкодуємо не про те, що зробили, а про речі, які не зробили. Про слова, що ми не сказали, які могли врятувати когось дорогого нам. Особливо коли ми бачимо темну бурю, що згущується над їхніми головами.

Реальний світ ніколи не зникне, і повернутися в минуле теж не можна...

Не буває такої самоти, яку не можна порушити, у цивілізованому світі таємниці завжди стають явними.

Все найкраще дається безкоштовно.

Ми не можемо вийти із кола своїх друзів. Ми обмежені звичками, захопленнями, навіть нашою зовнішністю.

Погані хлопці брешуть, щоб залізти до тебе в ліжко, хороші хлопці брешуть, щоб залізти до тебе в душу. Що гірше... Я не знаю...