Пірати Карибського моря: Мерці не розповідають казки

Не вбивайте мене! Бо якщо мене вбити, то я... помру...

— А ну понатиснемо, давай-но, ще! - Усе! Досить! Я за Каріною! — Кинеш мене заради інституції в мереживах?! - Так! — Усі мужики однакові!

— Ким я для вас? - Скарбом!

- Дядько Джек! - Хлопчик мій!!! Як ся маєш? — Та гріх скаржитися. Ти? — З ранку тут маю. Порки чекаю. Обслуговування тут жах. - Обурливо. — Океани обігрілися кров'ю. Ти посидь на суші. Поки будеш ціліше. — Так мене зараз на суші страчують. - Резонно. Я тобі про скелета байку розповідав? — Так, багато разів. — Заходить скелет якось у бар. Замовляє пиво та швабру. - Ха-ха-ха-ха-ха. - Живіт надірвеш. — Якщо засудять до четвертування, просись до Віктора. Має легку руку. - Дякую. — Скажеш, що від мене, посіче крупно.

— Я не шукаю неприємностей! — Який жахливий підхід до життя?

— А їхнього капітана звуть... Саламандра. — Самовар. — Салазар!