Собака на сіні

Ідіть. Вас я не віддам, І не просіть, не дочекаєтесь. Ви тут зі мною залишаєтеся. А я... я з Вами буду там.

Все це розумно і безглуздо. Розумно, що ваша щирість явила ваше благородство. Але безглуздо думати, що справді, що буду дурною також я. І кину вас, коли є засіб підняти вас із низької частки. Адже не в величі насолода. А в тому, щоб душа могла здійснити свою надію.

Вам важко, що ми є рівними. У мене ви любили слугу. Марнославство завжди любило панувати над тим, що мило.