Три метри над рівнем неба

— Ти хочеш, щоб я був першим? — …І останнім.

... але раптово з'являється хтось і змушує тебе одуматися, стримати свій запал. А коли ти зменшуєш оберти, починаєш помічати різні речі: що на полиці серед пляшок з текілою стоїть кубок, що зараз грає улюблена пісня, що сьогодні вівторок 13, і що Розанна готова бігти з вами прямо зараз, хоч на край світу. Різні дрібниці, Клаудіо... ваша дочка вчить цінувати мене щомиті. Я з нею ставаю кращою.

Ти – мій привід бути кращим.

— Я не дуже хороша, правда? - Ти ідеальна!

- Що ти тут робиш? Пішли усередину! - Я не можу. Ачі приїде, і ми втечемо! - Що? Ви трахнете?

Ось бачиш: трохи люб'язності — і ти не така вже й страшна.

— Мені так добре з тобою. Я щаслива! — Я щасливіша. — Ні, я набагато щасливіший. — Як звідси до Барселони? — Як звідси до неба. — Так, але все одно я набагато щасливіший. — На скільки? — На три метри вище за небо...