Фільм

— Вони погодилися на лікування? — Звичайно, ми ж лікарі. Вони [пацієнти] вірять усьому, що ми говоримо.

Твій драккар лежить на дні, Серце полум'ям горить. І прохолодні води у морі, Але душа не знає горя. День прийде, настане година. Смерть чекає на кожного з нас!

Сантіно, підійди. Що з тобою? Через твої амурні справи ти скоро зовсім без голови залишишся? Ніколи не кажи чужим, що ти думаєш.

— Щось не зрозумію — ти геній чи псих? — Ну, наче це одне й те саме.

Сьогодні мене звинуватили багато в чому. Думаю, настав час хоч щось із цих звинувачень насправді втілити в життя.

Салаги, звісно. Але ж у хлібальник отримали по-дорослому!

Часом доля, зачинивши двері, відчиняє вікно.

Блін, вона із Дюнкерка. Це погано. Жодна міс Франції там не народилася.

Коли я з тобою, відчуваю Всесвіт.

Над нами сонце світить - не життя, а благодать! Тим, хто за нас у відповіді, давно настав час зрозуміти, Тим, хто за нас у відповіді, давно настав час зрозуміти - Ми маленькі діти - нам хочеться гуляти!