Фільм

— Ви його знали? — Небагато. Я його дружина.

— А як же кохання? — Її надто переоцінили, біохімічно це як з'їсти велику кількість шоколаду.

— Я наробила дурниць. Ти наробив дурниць. Може визнаємо, що ми квити, і продовжимо жити як і раніше? — Я не робив дурниць. — Давай підемо на компроміс. — Я вже на нього пішов. Я готовий визнати, що ти наробила дурниць.

Незнання часто вбиває.

Попіл Клааса стукає в моє серце!

Гідність чоловіка вимірюється не шкодою, яку він може завдати своїми кулаками, а співчуттям, яке може проявити.

— Як приємно бачити люблячого подружжя у віці! — Ми коханці, але все одно, дякую.

— Його проблеми – це мої проблеми. Мої проблеми – це ваші проблеми. Ваші проблеми – це ваші проблеми. Ланцюжок зрозумілий? — Гранично. Але працювати безкоштовно ми не збираємось. — Це стосується ланки«ваші проблеми».

— Ну все, вистачить з мене цього зухвалого балакуна... За борт його викинути з кінцем. — Це Бард. Його звуть Бард. — Звідки ти знаєш? — Ну—у—у... я спитав його.

Хтось колись сказав, що смерть — не найбільша втрата життя. Найбільша втрата — це те, що вмирає в нас, коли ми живемо.