Дін Вінчестер

- Це небезпечно. Тебе можуть поранити. - Як і тебе. — У яку б ідіотську історію ти не вплутався, я не відпущу тебе одного й крапка. — Я не розумію, чому це ти робиш? — Бо ти ще мій брат.

Знаєш, хто носить сонячні окуляри у приміщенні? Сліпі. І придурки.

- Бла, бла, бла... - Я такого не казав! - А я тебе так чув!

— Ти гадаєш, я забув? Мабуть, все ще ридаєш, коли бачиш по телевізору Рональда Макдональда! — Зате я не боюсь літати! — Літаки падають! - А клоуни вбивають!

- Він так б'ється? — Це їхнє вітання. - Мені не подобається. - Нікому не подобається.

Такі нині часи: безумство – норма життя.

— Стривай! - Що? - Я щось відчуваю. — Сутички почалися? — Якусь темну силу... — Темніша за тебе?

— Що ж ти маєш на увазі під«старий друг»? — Старий друг це той, який не новий.

- Як вона виглядає? - Як бібліотекарка. — Бібліотекарка на твій смак чи мій? — Ну, на ньому був одяг, якщо ти про це.

— Тут лігво вади, мені тут не місце. — Друг, ти виступив проти небесної влади. Вади йдуть як бонус.