Фільм

Є така теорія: Всесвіт і час нескінченні, отже, будь-яка подія неминуча, навіть неможлива.

Ніхто ніколи не розумів, скільки мужності йому потрібне, щоб бути самим собою.

— Ви ж з нею ніби друзі! Вона думці друзів довіряє більше, ніж думці власної матері. — Так і має бути. - Чому це? — Ну, бо батьків не обирають, а друзів обирають.

— І коли ти відпочиваєш? — Відпочивають від роботи, що не подобається, а мені моя робота подобається. (У відпустку йдуть від роботи, яка не подобається. Мені моя робота дуже навіть до вподоби.)

Вона тут мені каже: Все нормально. Тільки ти живеш своїм життям, а я твоїм. І коли ти йдеш, у тебе життя продовжується, а в мене закінчується.»

Найбільшою рибою в річці стає та, що не клює на приманку.

Якого диявола люди ніби мене товчуть між небом і землею!

— А весла нема? - Якого весла? — Віктор Сергійович ложку просить.

Мені все одно де ти будеш через рік, для мене не важливо, якщо ти божевільний, боже, я просто хочу бути з тобою, але я не розумію, що ти робиш, все здається таким безглуздим, просто безглуздим, але коли я з тобою все не так, не знаю чому...

- Ви над усім готові жартувати? — Ні, тільки над найважливішим.