Фільм

— Ти їй цікавий лише тому, що вона вважає тебе обраним. — Так я й є обраний. Ой, вибач, жарт...

Я був ненаситний. Люди, подібні до мене, завжди займали місця в першому ряді кінотеатру. Навіщо це було потрібне? Напевно, щоб побачити зображення першими. Найперші свіжі кадри, які ще не встигли досягти задніх рядів, і повернутися назад, переходячи від глядача до глядача, попутно зіщулившись до розміру поштової марки і в такому вигляді повертаючись до будки кіномеханіка.

Взагалі, ваші руки вам ще знадобляться... щоб чіплятися за своє безцінне життя.

Плітки як лісова пожежа. Варто йому розпочатися, хто знає, де він скінчиться.

- І взагалі, ти несправжній! - Ну і що! Он у тієї дівчини груди теж несправжні, але ніхто ж не бігає і не кричить:«Ой, несправжні груди!» — Це різні речі: її груди можна доторкнутися, а тебе — ні! - О, ти хочеш помацати її груди???

Знаєш, я думала в тобі щось є, щось хороше. Виявляється, мені здалося!

Ми не можемо уникнути страждань у цьому світі, але ми можемо вибрати того, хто завдасть нам болю.

Ми хочемо, щоб усе лишилося, як було. Ми миримося з болем, тому що боїмося змін, боїмося, що все розсипеться... Ми обидва заслуговуємо на кращу долю, ніж залишатися разом тільки зі страху саморуйнування.

- Я сплю? - Ні. — Так і знав... Уві сні був би ром.

Це класно вигаданий кадр для світу, в якому немає гравітації. У цьому світі вона, на жаль, є.