Чак Паланік

І ось ти став бранцем свого затишного гніздечка та речі, господарем яких ти ніколи не був, стають твоїми господарями.

Можливо самовдосконалення — це ще не все. Можливо, саморуйнування набагато важливіше.

На жодного з цих людей ти б не озирнувся на вулиці, але їхні таємні життя були дивовижні.

Якщо в тебе під ліжком рушниця, здається, що ти не одна.

Ти питаєш у людей про їхнє життя лише для того, щоб отримати можливість розповісти їм про себе.

Нікого не хвилювало, чи живий він чи помер, і він відповідав усім взаємністю.

Жінки не хочуть рівноправності. У них більше влади, коли їх пригнічують. Чоловіки їм просто необхідні як головний ворог для виправдання загальної змови. Власне, вся їхня хвалена індивідуальність тільки на цьому і будується.

Якщо вірити графології, коли береш вказівний палець і обводиш їм чийсь почерк, або просто береш дерев'яну паличку чи ложку, і пишеш поверх написаних слів, то можна точно відчути, що відчував писав, коли виконував напис.

Кожному треба, щоби хтось тримав його за руку. Щоб хтось потішив. Пообіцяв, що все буде добре.

Ми бачимо те, що хочеться. Ми бачимо лише себе самих.