Джек Лондон

П'яний здатний на такі справи, яких ніколи не задумав би, якби не випив.

Чоловік посунувся ближче до грубки, немов боячись, що вогонь, цей дар Прометея, раптом зникне.

Адже книжки вони книжки і є — гарні казки про казковий неправдоподібний світ.

Я навчився страждати пасивно.

Бути розумово здоровим – отже, бути здатним забувати. Вічно пам'ятати — значить бути схибленим, одержимим.

... дуже багато людей, які мислили дуже логічно про життя і всесвіт, так і не стали великими.

Я пам'ятаю незліченних жінок, з яких вона виникла — єдина жінка.

... Але найсильніше, найнищівніше — Біла Безмовність у його безпристрасності. Ніщо не ворухнеться, небо яскраве, як відполірована мідь, найменший шепіт здається святотатством, і людина лякається власного голосу. Єдина частка живого, що пересувається по примарній пустелі мертвого світу, він страшиться своєї зухвалості, гостро усвідомлюючи, що він лише черв'як. Самі собою виникають дивні думки, таємниця всесвіту шукає свого вираження. І на людину знаходить страх перед смертю, перед«богом», перед усім світом, а разом зі страхом – надія на воскресіння та життя та туга за безсмертям – марне прагнення полоненої матерії; ось тоді людина залишається наодинці з«богом».

- Ні, Прінс, тут щось криється, згадай моє слово. Ми ще почуємо про нього, якщо він залишиться у наших краях. — А якщо ні? — Тоді великодушності моєму буде завдано удару і плакали мої шістдесят унцій.

There is a patience of the wild - dogged, tireless, persistent as life itself. У хижаків є особливе терпіння - наполегливе, невтомне, завзяте, як саме життя.