Макс Фрай

Будь-яка жінка — божевільний птах. Проблема в тому, що більшість жінок прагнуть навчитися не літати, а лише вити гнізда.

-«Змагання»?! І що це виражається? — Ну, насправді кожен бажаючий просто читає свої нові вірші. А так звані змагання відбудуться пізніше, коли всі нап'ються і почнуть бити один одному морду. Це закономірно: на певній стадії сп'яніння талановитим людям зазвичай буває нелегко дійти порозуміння.

Тільки сильні люди здатні на щиру, діяльну подяку. Інші (часто потай від себе) потихеньку ненавидять своїх рятівників, приписують їм корисливі мотиви та ниці помисли. Та все що завгодно, аби мати можливість якнайшвидше позбутися неприємних спогадів про свою слабкість і чужу великодушність.

Світанок у горах – найкраща подія, яка тільки може статися з людиною.

З того часу мені завжди здавалося, що треба тримати себе в руках. Як би не були справи, клеїти на морду дивовижний смайл: мовляв, все шляхом. Бо кому яка справа? Ну і взагалі, некошерно це розпускатися.

На війні як на війні, чи знаєте: краще бути живим параноїком, ніж мерцем, який чекав від життя лише приємних несподіванок... Одним словом, я не люблю сюрпризи. Зате вони мене просто люблять.

Мій рай має бути мінливий. В умовах вічності одноманітне блаженство — безглузде катування.

Капучіно – це закоханість. Спочатку терпко, потім солодко і легко, а на перевірку - все те ж життя. Але моменти, коли солодко і терпко, найкращі. До речі, завжди можна просто з'їсти пінку і не пити, але це мало кому спадає на думку. Мабуть, справа таки у поєднанні.

Будь-яке велике кохання має закінчуватися трагічно, це ж класика.

Треба, мабуть, частіше хвалитися дитячими подвигами. А то живеш як дурень, дорослішаєш і забуваєш, що насправді ти великий герой, якому море по коліно.