Балакучий мрець

Великодушність - єдина приправа, що стоїть, до могутності.

... небіжчикам завжди чомусь дістається куди більше любові, ніж живим: напевно, просто тому, що вони нерухомо лежать на місці і нарешті більше нікому не заважають.

Я вже втомився скорботно запитувати після будь-якої чергової колотнечі: де була моя голова?! Очевидно, є таке спеціальне таємниче місце, куди ця нікчемна частина тіла періодично переміщується.

Хами трохи схожі на наслання: якщо не приділяти їм уваги, вони швидко тьмяніють, а іноді навіть зникають – принаймні з твого життя.

На війні як на війні, чи знаєте: краще бути живим параноїком, ніж мерцем, який чекав від життя лише приємних несподіванок... Одним словом, я не люблю сюрпризи. Зате вони мене просто люблять.

Поети давнини на відміну від сучасних рідко створювали більше дюжини віршів протягом свого довгого життя. Воно й зрозуміло: всі вони були відмінними магами і не любили витрачати себе на дрібниці. Тому за кожним поетичним твором тих часів неодмінно ховається цілий Всесвіт, наповнений чудесами — нерідко небезпечними для того, хто необережно розбудить рядки, що задрімали.

Брехня — згубна звичка: варто тільки одного разу навчитися, і відразу починаєш лукавити навіть наодинці з самим собою.

Треба просто робити все, на що ти здатний, а не гадати, як складуться обставини.