Олег Рой

Відмінна успішність у школі зовсім не гарантує таку ж відмінну долю.

Життя занадто коротке, щоб витрачати її на зневіру, і занадто багатогранне. У ній достатньо і приводів для радості та справ, які ніхто не зможе зробити, окрім тебе.

Людям властиво розповідати про події зовсім не так, як було насправді.

Завжди приємно усвідомлювати, що перед тобою не встоїть жодна людина протилежної статі.

Дивна все-таки річ наша пам'ять! Будь-яка фігня застряє в ній назавжди. А ось такі важливі речі, як перша в житті серйозна розмова з по-справжньому коханою дівчиною, чомусь вивітрюється з голови.

Коли конкретно знаєш, чого побоюватись, вже легше. Вже з'являється надія.

Ти не можеш заборонити оточуючим думати і говорити що-небудь про тебе, зате ти завжди можеш дозволити собі не звертати на все це увагу і чинити так, як вважаєш за потрібне.

Ніколи не ховайте сльози! Якби ви тільки знали, як вони очищають душу від чорноти та пилу.

Чудеса у житті трапляються! Просто вони відбуваються не за помахом чарівної палички. Люди самі роблять їх, наприклад, для тих, кого люблять.

... Стільки людей проживають звичайне, сіре життя, так і не зустрівши потрібної людини, не відкривши в собі потаємних таємниць, які відгукуються тільки у відповідь на ретельно вирощуване, обопільне почуття любові, поваги, прихильності, приязні та потреби. І цих людей, як квіти, що розпустилися, але так і не дали зав'язі, дуже шкода. Люди-пустоцвіти іноді навіть і не помічають, що з ними щось не так, але одного разу запитують:«А навіщо все це було? Навіщо все моє життя?», але не знаходять відповіді. Адже настає час, коли зникає все наносне, зайве, як віднесений чиїмось подихом кульбабовий пух, і тоді залишається лише головне.