Олександр Дюма

Я знаю, що був дурнем, божевільним, повіривши, що мармур може ожити, сніг — випромінювати тепло. Але що ж робити: коли любиш, так легко повірити у любов у відповідь!

— Ах, жінки, жінки! В одному їх волоску більше хитрості, ніж у всій нашій чоловічій бороді!

На жаль, на цьому світі кожен має свою точку зору, яка заважає йому бачити точку зору іншого.

Двоє чоловіків обдурюються, подаючи один одному руки. Чоловік і жінка обманюються цілуватися.

Якби багатство могло полягати у потворності, то ми б сказали, що гість барона був надзвичайно багатим.

Чорт забирай! У цьому ганебному світі кожен стоїть тільки сам за себе. Я не збрешу, сказавши, що у нас захищають лише своїх рідних, союзників та друзів

Жінка священна; жінка, яку любиш, священна подвійно.

— На жаль! — Прошепотіла вона, — нещастя, як кров античної гідри: воно живить масу нових бід!

Подивіться, яка простота у користуванні, яка грація в рухах! Ось це жінка, а решта манекенів.

Генріх, зітхаючи, повернувся у свою опочивальню і, через брак інших співрозмовників, почав гірко скаржитися своїм хортом Нарцису на злощасну долю королів, які можуть дізнатися істину, тільки якщо вони за неї заплатять.