Олексій Пєхов

Єдина мета художника – відобразити власні переживання. Але з того моменту, як твір закінчено, він живе самостійним життям і висловлює зовсім не те, що в нього було закладено.

Багато хто з нинішнього покоління не любить сидіти на місці. Усі кудись поспішають, поспішають, прагнуть чогось досягти, намагаються змінити, хоча здебільшого самі не знають, чого хочуть... Таких людей, як ви, я називаю«шукачі вітру». Ви сліпо женетеся за ним, але що робитимете, коли знайдете? Ніхто з вас не думає, куди заведе той пошук. Ти можеш знайти зовсім не те, що шукаєш, і замість того, щоб упіймати вітер Хаосу, потрапиш у бурю. Чи готовий ти зустрітися з нею віч-на-віч?

У мене замало добрих вчинків, щоб я про них нікому не розповідав.

Сподіваюся, ми зрушимо з мертвої точки. У тебе вроджена здатність приваблювати неприємності. А саме це нам зараз найбільше і потрібно.

Гарних людей взагалі не буває. Як і поганих. Просто кожен усіма силами переслідує свої цілі та свої інтереси. І якщо його інтереси та вчинки збігаються з твоїми — він добрий. А якщо ні — поганий.

— Молодші, значить, слабкі? - Ні. Це означає, що є сильніші.

Обережніше з надіями вони призводять до розчарувань.

У священиків одна розмова - в іншому житті буде краще, а тут терпи, хлопче, і не забудь заплатити за сповідь.

З роками відчуття та емоції притуплюються. А тисячоліття життя вбивають усі почуття. Душа стає холодною. Не здатна горіти. Фері позбавляли людей того, що я шукав у них і найбільше цінував — яскравих, живих почуттів.

Ми завжди поспішні у своїх рішеннях і дуже часто шкодуємо про них, намагаючись виправити те, що виправляти давно вже не слід.