Паразити

З приходом перших квітневих днів щось невловиме проникає в повітря, стосується вашої щоки, відгукується у всьому вашому тілі, і тіло оживає.

Зрештою, найвищими істотами не народжуються, а стають. А для цього треба від слів переходити до справ.

Як добре, подумала Марія, що після занять коханням не залишається слідів. Обличчя не зеленіє, волосся не обвисає. Адже Бог цілком міг зробити, щоб так і було. І тоді кінець. Жодної надії.

В одному з відгалужень, що веде до ескалаторів, він натрапив на групу підлітків. Чого вони тут стояли? Що робили? Однаково одягнені, з однаковими зачісками... Навіть їхній сміх здавався монотонним та одноманітним.

Як це чудово – йти кудись, коли в тебе є ясна та певна мета.

Найменша необережність – і деякі готові робити з мухи слона.