Пригоди майора Звягіна

Вашій трагедії вистачить на п'ять комедій.

— Сказати, чому я з тобою одружився? - Сама скажу. Тому що я дала на це згоду. — Тому що з тобою можна було про все розмовляти...

Успіх потрібно добиватися, але на неї не можна розраховувати: щастить тому, хто сам себе везе.

У двох випадках людям нічого сказати один одному: коли вони розлучалися так ненадовго, що нічого не встигло статися, — і коли розлука так затяглася, що змінилося все, в тому числі й вони самі, — і говорити вже нема про що.

Щоб бути господарем свого життя, треба рвати ланцюги щодня.

Життя завжди коротке, скільки б не прожив. Життя все одно проноситься миттєво. Життя - сама собі міра, скільки років не живи - мало, мало.

Зітхання і знизування плечей — типова відповідь радянського інтелігента на заклик до дії.

— А знаєш, чим ти не такий, як інші, Звягіне? Думаєш, гарний? Та ні, мені гарні ніколи не подобалися... Тим, що ніколи не ставиш питання:«Чи можна це зробити?». А завжди: "Як саме це зробити?". Ще кави хочеш?

У розлуці з коханим старіють швидко.