Врятуй мене

... він пояснив, що в нього на батьківщині словом "содад"* називають тугу про те, кого немає поряд. Про те, хто помер чи десь далеко. Це слово не можна перекласти іншою мовою. Воно виражає особливий стан душі, який важко описати, легкий, невловимий смуток, який пронизує все твоє життя.

... іноді достатньо кількох годин щастя, щоб потім терпіти всі розчарування та гидоти, які підкидає життя.

Коли у тебе все добре, це зазвичай швидко закінчується.

...якщо ви хоч раз у житті щиро любили, то у вас чудовий шанс полюбити знову.

Ми думаємо, що любимо когось за його гідності, але насправді ми любимо... саму любов.

Можливо, у світі взагалі нема нічого випадкового. Можливо, деякі події відбуваються, незважаючи ні на що. Вони записані у книзі долі. Подібні до стріли, яка випущена давним-давно і летить крізь товщу часів, точно знаючи, де і коли вразить ціль.

Я знаю, яке це, коли тобі не дістається кохана людина, хоча ти знаєш, що вона єдина, з ким це життя могло б бути хоч якось терпиме.

– Я знаю лише одну річ, яка дуже проста і водночас складна. - І що це? - Кохання.

Ніколи не почуваєшся таким живим, як на порозі смерті.

Ми зустрічаємо тисячі людей, але повністю розкритися можемо лише з одним.