Як гартувалася сталь

Пляснути себе кожен дурень зуміє завжди і в будь-який час. Це найбоязкіший і найлегший вихід зі становища. Важко жити – шльопай. А ти спробував це життя перемогти? Ти все зробив, щоб вирватись із залізного кільця? А ти забув, як під Новоградом-Волинськом сімнадцять разів на день в атаку ходили і взяли-таки наперекір усьому? Сховай револьвер і ніколи про це не розповідай! Вмій жити і тоді, коли життя стає нестерпним. Зроби її корисною.

Все ж таки у мене залишається незрівнянно більше, ніж я щойно втратив.

Найдорожче в людини це життя. Вона дається йому один раз, і прожити її треба так, щоб не було болісно за безцільно прожиті роки.

Юність, безмежно прекрасна юність, коли пристрасть ще не зрозуміла, лише невиразно відчувається в частому биття сердець; коли рука злякано здригається і тікає убік, випадково доторкнувшись до грудей подруги, і коли дружба юності береже від останнього кроку! Що може бути рідніше за руки коханої, що обхопили шию, і — поцілунок, пекучий, як удар струму!

Людина керує звичкою, а чи не навпаки.

Темрява розв'язала руки. У темряві легше розчавити людину: навіть шакал і той любить ніч, адже й він нападає тільки на приречених.

Слова, Тая, не доказ. Тобі залишається одне: повірити, що такі, як я, не зраджують своїх друзів... аби вони не зрадили мене.

Якщо більшовик має дружину — товариша по партії, вони рідко бачать один одного. Тут два плюси: не набридають один одному, і сваритися ніколи!

Проповідь читати легше, аніж бути святим.