Книга / твір

Дехто каже, що вовки не вміють усміхатися. Вони просто не бачили справжніх вовків.

... Найбільшого успіху і щастя в житті досягли зовсім не ті, хто, здавалося, спочатку мав перевагу.

Іноді буває необхідно відкласти дозвіл загадки більш сприятливий час.

Така непохитна довіра до тих, кого ми любимо, велика втіха. За умови, що вона не буде обдурена.

Іди вперед. Не зупиняйся. Навіть якщо втратиш переконаність і віру, все одно – йди вперед. Господні настанови виконані таємниці, і часом Він вказує правий шлях лише тому, хто вже почав йти.

Кожна жінка — заколотниця і люто повстає проти себе. (Кожна жінка - бунтар за натурою, причому бунтує вона виключно проти себе самої.)

А зараз небо синє-синє, у ньому пасуться овечки хмар, зроблені із цукрової вати.

... — Несправедливу державу можна зруйнувати та побудувати замість неї іншу. ... - Держава - це не будинок, а скоріше дерево. Його не будують, воно росте само, підкоряючись закону природи, і справа ця довга. Тут не муляр, тут садівник потрібен.

Не можна прив'язуватися до людей усім серцем, це непостійне та сумнівне щастя. Ще гірше — віддати своє серце одній людині, бо що залишиться, якщо вона піде? А він завжди йде.

- Річ... так, річ! Вони мають рацію, я річ, а не людина... Нарешті слово для мене знайдено, ви знайшли його... Будь-яка річ повинна мати господаря, я піду до господаря. - Я беру вас, я ваш господар. - О, ні! Кожній речі своя ціна є... я занадто, занадто дорога для вас... Якщо вже бути річчю, то одна втіха — бути дорогою, дуже дорогою.