Книга / твір

На мою думку, людям подобається трохи помилуватися руйнуванням. Пісочні замки, карткові будиночки – із цього й починають.

Комплекси — це, звичайно, чудово, але колись треба ж їх позбуватися.

Скарлетт, ти не перестаєш мене дивувати. У тебе якась дивовижна здатність вибирати не тих людей і не ті речі.

Мене нудить від цього, Джейкоб. Ти можеш уявити, як мені? Мені навіть не подобається Белла Свон. А ти змушуєш мене вбиватися по цій любительці кровопивців, немов я теж закохана в неї. Тобі хоч відомо, чому мене це так бентежить? Вчора вночі, наприклад, я впіймала себе на думці, що мрію її поцілувати! І що, чорт забирай, накажеш мені з цим робити?

Необхідність може бути ні страшної, ні доброї. Необхідність необхідна, а все інше про неї вигадуємо ми...

Твої вчинки начебто милосердні, але, за словами, ти нещадний.

Чим рідше нас балує щастя, Тим солодше вдаватися нам Припущенням та мріям.

- У мій час було інакше. Нас вчили нічого не розуміти. У цьому й полягала колишня система освіти. І це було дуже цікаво. Ми з сестрою стільки мали не розуміти – навіть перерахувати неможливо. Я завжди збивалася з рахунку. А сучасні жінки, кажуть, усі розуміють. — Окрім своїх чоловіків. Це єдине, чого не розуміють сучасні жінки. — І дуже добре, що не розуміють. Інакше навряд чи вцілів би хоч один щасливий шлюб.

Жінки у коханні майже завжди жертви. Жінки більше страждають від кохання. Може, вони більше одержують.

Я не в змозі жертвувати необхідним, сподіваючись придбати зайве.