Книга / твір

Глибина світу вимірюється лише глибиною своєї душі.

Чи бачиш, Сара, коли твоє щастя залежить від того, що роблять чи не роблять інші, ти опиняєшся в пастці, бо не можеш керувати тим, що вони говорять і роблять.

Осінній цвинтар - видовище з особливих. Царський пурпур та витончена позолота листя, королівські поминки по літу на тлі урочистої суворості вічнозелених туй – вірних цвинтарних плакальниць. Сірий граніт надгробків, бронза меморіальних написів, димчастий мармур обелісків, чорний базальт монументів, скромний туф поминальних плит. Суворість алей і буяння фарб, спалахи сухотливої пристрасті і розлита в повітрі печаль. Цвинтарям найбільше йде осінь. Не весняне буйство життя, що здається сорому в місцях упокою, не спекотна знемога літа, навіть не зимовий саван - осінь, поріг забуття.

- Ти вмієш готувати? - Як сказати. Вмію підсмажити біфштекси та відкривати консервні банки.

Немає страшнішого за ворога, ніж невидимі тіні.

Вам треба було робити більше музики та менше зброї – сказав мандрівник. Натискати треба сюди - він показав на клавіші рояля, - а не на це, - він тицьнув пальцем у спусковий гачок автомата.

Але обговорювати це – лише час гаяти. Я підозрюю, що багато хто знемагає від нудьги, тільки одні знають про свою недугу, а інші сумують несвідомо. І нікуди від цього не подітися.

Так, сер, я все це обдумав, і Том теж, і все одно ніяк не розібратися, чому людина не чує свого хропіння.

О, клятви юності, наскільки ви прекрасні! Наскільки нездійсненні!..

Я постійно думаю, чи не зробить хтось фільм про те, що діється в моїй голові.