Дін Вінчестер

Дайте жінці чупа-чупс!

— Коротше, вихопив я арбалет і всадив срібну стрілу прямо в серце цієї мерзенної образи. Семмі чекав нас у машині, а ми з татом відтягли цю тварюку в ліс і гарненько просмажили. Я сидів, дивився на вогонь і думав: Мені шістнадцять. Хлопці в моєму віці стурбовані прищами та побаченнями. А я бачив таке, що вони ніколи не дізнаються. Що їм навіть не снилося. І ось саме тоді я ніби... — Вибрав свій життєвий шлях? - Ага.

— Треба зацінити новий фільм про Індіану. - Вже зацінив. - Без мене? — Ти був у пеклі. - Це не відмазка.

— І ти думаєш, що ці вбивства поставлені за казками? Маячня якась. — Не бредніше, ніж кожен день нашого життя.

— Отже, фальшиве посвідчення, фальшива кредитка. У тебе є хоч щось справжнє? - Так. Сіськи.

- Куди ми їдемо? Для чого нам цей револьвер? - Семмі, спочатку уб'ємо вампірів, а потім проведемо вікторину!

— Боже, благаю тебе нехай це буде гвинтівка... — Ні, просто я так радий вас бачити!

— Лише одному артефакту таке під силу. Вам він відомий як жезл Мойсея. - Той самий? — Його використали проти єгиптян, наскільки я пам'ятаю. — Так, це було у всіх газетах. — Жезл начебто перетворював на кров річку, а не мужиків. — Зброя не використовувалася на повну силу. Думаю, Мойсея можна виключити із підозрюваних.

Назвіть ваше ім'я, номер та причину кошмарів після сигналу.

- Гей, Дін, ти вже вибач за все, що я наговорив про маму та тата. - Давай тільки без телячих ніжностей. — Гаразд... придурок.