Фільм

— О, брате, ти тільки послухай. О, я такої музики не чув із часів Срібного Міста, мабуть. - Що, в пеклі немає музики? — Тільки для тортур. І найчастіше жахлива. Останнім часом ставимо пісні одного молодика на ім'я Бібер. Господи, чув би ти їхній крик.

— Ви дуже дивний молодий чоловік, правда? — Я народився раніше за термін.

Неймовірно, що ти примудрився зіпсувати те, що вже зіпсував.

— Гей, незнайомцю, ти що, чи не зрозумів? Ми не любимо таких як ти у місті! Сідай на свого мула... чи що, ти впустив його? — Я хочу якраз про це поговорити. Він дуже образився. - Що? - Мій мул. Розумієте, він був так схвильований, коли ви в нього стріляли. - Гей, ти що, жартуєш чи що? - Ні. Я розумію, що ви дурня валяли, але мій мул... Він не розуміє жартів. Якщо ви, звичайно, вибачтеся перед ним... [ Бакстери сміються. ] По-моєму, це не дуже добре, те, що ви зараз смієтеся. Розумієте, мій мул не любить, коли людисміються. У нього з'являється така безглузда думка, що ви над ним смієтеся. Якщо ви вибачитеся, а я знаю - ви вибачитеся звичайно, може я зможу переконати його, що ви не хотіли його образити.

— Я покликаю їхні черепозаври. - Чому? — Тому, що це звучно. - Ну так. — Назву я щойно вигадав. Хотів налякати вас.

Все-таки приємно, коли є противник, якого можна поважати.

— Що накажете? — Буряки з морквою. — Ми у ресторані, а не в полі!

— Не чули про збирача кісток? Кістки збираються разом, щоб мертвий спокійно вирушив у інший світ. — Не впевнена, що я вірю у потойбічний світ. — Не має значення, у що ви вірите. Ви збирач кісток. Це добре. Ви допомагаєте духам. - Дякую. Це найкращі слова про мою роботу, які я чула.

- У тебе був секс? - З чого ти взяла? - Почула. В мене був. - Як це відбулося? - Випадкова необережність. Це так тішить. Недбалих людей легко зламати. — Виходить, він не погоджувався? - Він? - Вона? — Не звернула уваги у пориві пристрасті.

— Заходь, тату. Чому щойно виникає конфлікт, вона надсилає тебе? — Мама мене не посилала. Не виношу напруженість у своєму будинку.