Фредерік Беґбедер

Чому нам стає не по собі від романтики? Ми соромимося своїх почуттів. Шаркаємось від високих слів, як від чуми. Не оспівувати ж власну нездатність любити.

Вечірка, яка починається з тисняви ​​біля дверей, при тому, що всередині немає ні душі, це – правильна вечірка.

Я багато чого ненавиджу, але дещо люблю тебе в тому числі.

Щастя немає. Кохання - вигадки. І нічого страшного. Le bonheur n'existe pas. L'amour є imposible. Rien n'est grave.

Кожне покоління має своїх героїв: деякі з них гинуть, інших осягає найгірша доля – про них просто забувають.

Все скінчено... В. С. Е К. О. Н. Ч. Е. Н. О... збожеволіти: я так легко написав ці десять літер, а прийняти їх сенс не в змозі.

ДВОЕ: Два Закохані Одинокі Однодумці.

Краще обійтися без замку, ніж без кохання.

Діти хочуть неможливого: щоб нічого ніколи не змінювалося.

Зрештою, після всього, що люди зробили для Бога, він міг би дати собі працю існувати.