Олександр Сергійович Пушкін

Маючи мало істинної віри, він мав безліч забобонів.

Поправка доріг, одна з найтяжчих повинностей, не приносить майже ніякої користі і є здебільшого привід до утиску та хабарів.

Я чую промову не хлопчика, а чоловіка.

Амур з досадою норовливою Вступили в сміливу змову, І для голови твоєї безславної Готовий вже мстивий убір.

Нерозділене кохання не принижує людини, а підносить її.

Всяк метушиться, бреше за двох, І всюди меркантильний дух. Туга!

Що ж наша бранка тепер! Тремтить як лист, дихнути не сміє; Холодіють персі, погляд темніє; Миттєвий сон біжить з очей; Не спить, подвоїла увагу, Нерухливо дивиться в темряву... Все похмуро, мертве мовчання! Лише серця чує тріпотіння...

... живе без усякої слави, Серед зелені діброви...

Звичка - душа держав.

Поглянь: під віддаленим склепінням Гуляє вільний місяць ; На всю природу мимохідь Рівно сяйво ллє вона. Загляне в хмару будь-яку, Його так пишно осяє - І ось вже перейшла в інше; І щось недовго відвідає. Хто в небі місце їй вкаже, промовивши: там зупинись! Хто серцю юної діви скаже: Люби одне, не змінися.