Мої особисті справи залишалися так само погані і безпросвітні, що й раніше. Можна сказати, вони були такими від дня народження. З однією різницею — тепер я міг час від часу випивати, хоч і не стільки, скільки хотілося б. Випивка допомагала мені хоча б на якийсь час позбутися відчуття вічної розгубленості та абсолютної непотрібності. Все, до чого б я не торкався, здавалося мені вульгарним і порожнім.