Шерлок (Sherlock)

- Камери. За нами стежать. - Що?! Камери? Тут? Але ж я в нічній сорочці!

Зброя вбивства - воно ж місце злочину! Яка справа – шедевр!

— Джоне, ви солдат. Вам потрібен час, щоб звикнути до громадянського життя, і записи в блозі про все, що з вами відбувається, дійсно допоможуть вам. - А нічого не відбувається.

— Ви маєте його зупинити. Він виставляє нас ідіотами. - Добре. Якщо ти поясниш, як це йому вдається.

- Ти в мені розчарований. - Гарна дедукція. Так! — Не перетворюй людей на героїв, Джоне, героїв немає. А навіть якби вони були — я з іншої опери.

Можливо, ти не найсвітліша голова, зате неперевершений провідник світла. Не надто обдаровані люди здатні стимулювати обдарованість інших.

Дивно, як пожежа розкриває наші пріоритети.

— Слухай, я подумала, коли закінчиш, може… — Ти нафарбувала губи, до цього на них не було помади. — Я… трохи оновила її. — Вибач, що ти казала? — Я цікавилася, чи ти не хотів би випити кави? — Чорний, два шматочки цукру, будь ласка, я буду нагорі.

Позбавити себе життя - неправильне вираження. Не себе, а когось. Жаліти про неї не ви. Ваша смерть, це завжди випробування для інших. Ваше життя вам не належить. Не робіть замах на неї.

— Ти божевільний!
— Щойно здогадався?