Серіал

— Ми починаємо нове життя, народжене у старій. Не забуваючи її, але залишаючи позаду. Давай же попрощаємось із нашим минулим. - Ні, я не готова. - Я теж. Але майбутньому все одно.

Ти думаєш, що істина важлива тільки якщо її можна виміряти. Добрі наміри не береться до уваги, турбота не береться до уваги. Але життя людини можна виміряти кількістю сліз, пролитих про неї після смерті. І якщо їх не можна порахувати або ти не хочеш рахувати, це не означає, що їх немає.

— Містер Мослі чекає на пропозиції щодо тих, на кого можна покластися в Лондоні. — На мою думку, найталановитіший організатор на півдні це Алфі Соломонс. - Він мертвий. І він єврей. Згідно з поглядами нашого боса, те що він мертвий менш важливо, ніж те, що він єврей.

Чи бачиш, ми спочатку не знали, яку вибрати мавпу. Не ображайся, але я голосував за неандертальців, їхня поезія була... чудова. І співзвучна музиці сфер. Але, зрештою, вибрали вас... хомо сапієнс сапієнс. Ви з'їли яблуко, вигадали штани.

Іноді нам доводиться приховувати щось з інших людей. Іноді секрети потрібні для захисту цих людей.

Смішно, так довго живеш у запереченні, що не бачиш сумну правду про себе, поки хтось не ткне тебе в неї носом.

— Вгадайте, що трапилось у мене на роботі? - Динозаври померли мільйон років тому?

Зосередься на тому, що ти можеш змінити. Решта стане на свої місця.

Ми не усвідомлюємо, наскільки мова перешкоджає комунікації, поки не втрачаємо її, наскільки вона заважає, перекриваючи собою все інше. Те решта, на яку ви змушені звертати увагу, якщо не розумієте слів. Коли приходить розуміння мови, багато що втрачається. Відтепер ви покладаєтеся на слова, а слова далеко не завжди є надійною основою.

— Як він міг так погладшати? — Він припиняє їсти лише для того, щоб випити.