філософія

Серед незліченної безлічі речей, які назавжди залишаться для нас загадковими і незбагненними, є одна істина, завжди блискуча з незмінною силою і величчю: жодне з філософських, моральних, естетичних чи біологічних відкриттів не дозволяє заперечувати Бога. Скажу більше: у того храму, стіни якого звели окремі конкретні галузі науки, немає і не може бути жодного іншого даху, окрім Божественного неба.

Людина не повинна бачити себе в істинному вигляді, життя тоді стає нестерпним.

Мудрець дізнається більше з дурних питань, ніж дурень із мудрої відповіді.

Ніколи не йди назад. Повертатися вже немає сенсу. Навіть якщо там ті самі очі, в яких тонули думки. Навіть якщо тягне туди, де ще було так мило, не йди ти туди ніколи, забудь назавжди, що було. Ті ж люди у минулому живуть, що любити обіцяли завжди. Якщо ти згадав це — забудь, не йди ти туди ніколи. Не вір їм, вони чужі. Адже колись пішли від тебе. Вони віру в душі вбили, у кохання, у людей і в себе. Живи просто тим, що живеш і хоч життя схоже на пекло, дивись тільки вперед, ніколи не йди назад.

Навіть у найбанальніших речах завжди є зерно істини.

— Ах, Філімоне, друже мій! Ось що, дай мені вина та печива. Я ж невибагливий, я ж солдат. — Ібрагіме Петровичу, тут такий карамбол вийшов... Почав я книжку читати — Плутарха, про давніх чоловіків. Як мудрі і благородні! Читаю книжечку і печиво жую. Читаю та жую. І все зжував.

— Наш світ абсурдний, — говорю я своїй дружині, — і вороги людини — домашні його! Моя дружина сердиться, хоча я вимовляю це жартома. У відповідь я чую: - Твої вороги - це дешевий портвейн та фарбовані блондинки! — Значить, — говорю, — я істинний християнин. Бо Христос навчав нас любити своїх ворогів.

Нью-йоркська "Таймс" писала, що терпіти і навіть захищати таке лайно, як я, - парадоксальна неминучість істинно вільного суспільства.

Не приймайте нічого на віру лише через традиції, хоча б це й високо вшановувалося багатьма поколіннями і в різних місцях. Не вірте нічому на тій підставі, що багато хто говорить про це. Не вклоняйтесь сліпо вірі мудреців минулого. Не вірте тому, що ви створили у своїй уяві, переконавши себе, що це божественне одкровення. Не вірте нічого лише на підставі авторитету ваших наставників чи духовників. Після дослідження вірте лише тому, що ви самі перевірили та знайшли обґрунтованим, і лише тоді погодьте із цим свою поведінку.

Тварина не допитується, у чому сенс буття. Воно живе. Живе заради життя. Для нього відповідь полягає в самому житті, в ньому і радість, і насолода.