людина

Неуважність і несприйнятливість бувають іноді свідомо обраним засобом убезпечити себе від болю і часто невірно розуміються як відсутність глибини та байдужість до всього та вся.

...«жити по-людськи»...— розуміти, цінувати і розвивати своє тіло, вважати його красивим і корисним, реально та чесно оцінювати себе та оточуючих, не боятися ризикувати, творити, виявляти свої здібності, не боятися щось змінювати, коли ситуація цього вимагає, вміток пристосовуватися до нових умов, зберігаючи те старе, що може стати у нагоді, і відкидаючи непотрібне. Якщо зібрати всі ці критерії воєдино, вийде фізично здорова, розумово розвинена, відчуваюча, любляча, весела, реальна, творча, продуктивна людина. Людина, яка здатна самостійно триматися на своїх ногах, людина, яка може по-справжньому любити і по-справжньому боротися, що поєднує в собі ніжність і твердість і усвідомлює різницю між ними, а тому успішно досягає своїх цілей. Сім'я – це«фабрика», де формується така людина.

Є люди, яких торкнулася війна, і є люди, які знають про війну лише з чуток. І другим не слід лізти до перших із розмовами на цю тему, особливо до малознайомих, особливо з ввічливості.

- Це ключ! — Ні, дещо краще. Це малюнок ключика.

Вадим взагалі не любив продовжувати щось довше, поки воно природним чином триває. Чомусь вважається, що закопувати треба лише мерців. А з мертвими почуттями можна продовжувати жити, згодом принюхавшись до нудотного запаху тління і не помічаючи трупних плям тромбованої застійної мертвої субстанції, яка колись постачала живе.

Але з листуванням почалося відчуження — адже ми вперше прийшли в інший, несприйнятливий дотик і намагалися висловити свої думки та настрої на папері.

Самої правдивої розповіді не зашкодить трохи мистецького вимислу.

Ідеалізмом компанія«Фармкор» та особисто пан Бурко ніколи не страждали. Їм за посадою не належить.

За хвилину зневіри людини не можна залишати одного.

- Встати! Суд іде! — Хай живе наш суд, найгуманніший суд у світі! — Прошу сідати. Сідайте, сідайте… — Спасибі, я постою.