правда

Дозволь тому бачити шипи, хто має очі, щоб бачити Розу.

Довіряти можеш будь-кому, але твердо розраховувати – тільки на себе.

Якщо карати дитину за погане і нагороджувати за добре, то вона робитиме добро заради вигоди.

Мені завжди було незрозуміло — люди соромляться злиднів і не соромляться багатства.

А на що жити? Пенсія – це посібник для мертвих.

Немає тієї родзинки, інтриги, що тягне уперед; читаєш дві сторінки книги – і одразу бачиш: не попрє; сигналить чуйний, свій, суто детектор внутрішніх порожнин; береш долоню, цілуєш у губи і тут же знаєш: ні, не той. В межах мого кварталу немає жодної дороги до раю ; і я втомилася. Так утомилася, що хоч лягай та помирай.

Світ не божевільний. Тільки люди.

Бог мій, як прошмигнуло життя, я навіть ніколи не чула, як співають солов'ї.

Потрібно судити людину, перш ніж полюбив її, бо, полюбивши, вже не судять.

— Коли ти станеш маршалом Франції, мій бідний Д'Артаньян. — Чому я бідний? — Тому що я так любила тебе, що ти ніколи мене не забудеш.