правда

Фортуна вибирає гідних.

Жінка прощає все, крім зневаги.

— Ти одружишся з Марданом. — Пожалій мене, не віддавай! Невже ти мене зовсім не любиш? - Навіщо ти так говориш? Хто я, звір? Звір віддавав би тебе за Мардана і сміявся, а я не сміюся. Бачиш, я разом із тобою плачу!

У мене що гірше, то більше усміхаюся. Захист такий.

Коли у тебе все добре, це зазвичай швидко закінчується.

Випадковостей не буває. Хоча ми й приймаємо рішення самі, ми приймаємо їх тому, що є якась найвища невідома сила, вона підказує їх нам. Тут ми не владні. Але в нашій владі вирішити, якою дорогою ми підемо.

Лестощі – це недобре, але приємно, а значить – дуже добре.

Хмільне завжди простягає нам руку, коли ми терпимо невдачу, коли ми слабшаємо, коли ми стомлені. Але обіцянки його брехливі: фізична сила, яку вона обіцяє, примарна, душевний підйом оманливий.

Будувати припущення, не знаючи всіх причин справи, — найбільша помилка. Це може вплинути на подальший перебіг міркувань.

Один автор тільки розповідає, що буде вперед.