правда

Тут все роблять трьома способами: як треба, як не треба і як роблю я.

Я не визнаю слова "грати". Грати можна в карти, на стрибках, в шашки. На сцені треба жити.

Живіть, доки живеться.

А потім опинитися ти можеш цілком там, де ввечері світло не запалиться у вікні, там, де вулиці зовсім не носять імен, там, де сила - єдиний, головний закон. Чи повернеш тоді? Чи далі підеш? Що ти там загубиш? І що знайдете? Ну, а якщо увійдеш – то підеш прямо? Чи з задніх дворів проберешся тишком? Вибирати важко буде тобі, зізнатися.

У світі, де все так хитко, було б самовпевненістю уявляти, ніби знаєш, що таке чеснота.

- Єсть! Я згадала, як перетворюватися на вогонь! — Якщо потрібний ґнот і гас, то це вже не магія!

- Я йду. — Квартира твоя, але життя моє! — Залишаю тобі й те, й інше.

— Продаж потрібний. — Продаж зростає. - П'ять продажів?! — Це рівно вп'ятеро більше, ніж минулого місяця.

Спокійне море не кожному по плечу. Одні сприймають штиль як внутрішній спокій, інші як застій.

Шекспір: побачення троянди із сокирою.