правда

Комусь із нас буде боляче. Може, але... Я постараюся, щоб боляче було мені.

Важко знайти талант, шанувальники завжди знайдуться.

Вмієш посилати, умій і сам ходити.

- Що, телефон забув? — відчинила вона мені двері. — Ні, скучив. - Ти серйозно? - Серйозно. Тільки попрощався з тобою, вийшов на вулицю, і так защеміла туга, що захотілося зателефонувати, а телефону немає.

— Я справді позбавлений властивого деяким людям таланту, — відповів Дарсі, — вільно розмовляти з людиною, яку раніше ніколи не зустрічав. Мені нелегко, подібно до інших, підлагоджуватися до тону його міркувань або вдавати, що мене цікавлять його справи.

П'яний здатний на такі справи, яких ніколи не задумав би, якби не випив.

— Не дивись на мене з таким подивом. На панів не можна дивитись з подивом.

— У вас немає підстав вважати, що це отруєння. — Буде кльово, коли я матиму рацію.

Ми всі хлопчаки, схиблені на війні. Хіба ми йшли до училищ заради того, щоб перевіряти, як у солдатів чоботи вичищені? Ні, ми йшли до училищ як романтики війни.

Соціалізм не гірший за капіталізм, тільки його погане звернене зовні, тому ми й охрестили його поганим.