життя

— До якої терористичної організації ви належите? — Ми гурт, рок гурт, у нас є балалайка.

— Коли я страждаю, мені потрібна втіха. — Коли ти страждаєш, це і є моя втіха.

Бути жінкою для Сабіни – доля, яку вона не обирала. А те, чого ми не обираємо, не можна вважати ні нашою заслугою, ні нашим невезінням.

Звичайно, колись був чудовий, чудовий час для всіх нас. Може, воно нам усім наснилося... Я заплющу очі і бачу його... все цілком... Може, ми всі тоді заблукали в житті.

— Ви не мали рації. — Чому люди кажуть це із таким задоволенням? Це дуже ранить, чи знаєш.

У суфіксах — ан, — ян, що утворюють іменники прикметників, пишеться одне«н»... Та що ж це за правила такі, де на кожне правило купа винятків?! Ось чому всі прикметники пишуться з одного«н», а«олов'яний»,«скляний»,«дерев'яний» із двома? У них що, блат у Міністерстві освіти?

- Сифіліс. У вас у всіх сифіліс. — Він застудився, та й годі. — Ні, вам потрібне лікування, інтенсивне лікування тут, у лікарні, зараз. — Та в мене турбот повний рота. Може, дасте нам чогось? — Я можу дати вам лопату, щоб ви викопали три маленькі могили.

Людська історія була б надто дурною штукою без духу, який внесли до неї безсилі.

Хто такий комуніст? Це той, хто читає Маркса та Леніна. А хто такий антикомуніст? Це той, хто розуміє Маркса та Леніна.

Любов може виявити в людині найгірші якості, наприклад, скнарість, озлобленість або просто байдужість. Але на початку, коли любов тільки зароджується, люди відкривають у собі тільки найкраще.