життя

У смерті є одна незаперечна гідність. Лише коли відчуваєш її подих, ти стаєш вільним.

Ти або мертвий герой, або живий боягуз.

Неважливо, як довго ти виховуєш у людині сміливість, ти не дізнаєшся, чи все вийшло доти, доки не станеться щось справді серйозне.

Важко довіряти людині, яка позбавляє тебе єдиного виправдання власного безсилля. Взагалі, важко довіряти тому, хто чогось тебе позбавляє. Нехай навіть ілюзій.

— Ти ж зневажаєш мене? — Якби я хоч іноді згадував про тебе, то, мабуть, зневажав би.

Нечемно сперечатися із дівчиною. Простіше не залишити для неї можливості вибору.

- Я сплю? - Ні. — Так і знав... Уві сні був би ром.

Я не переношу дурнів, але в житті через них доводиться буквально продиратися.

Коли намагаєшся контролювати те, що тобі не по зубах, світ остаточно розлітається на шматки в невмілих руках.

Незважаючи на свій похилий вік – цілих двадцять два роки!