Ділан Моран

Є одна особливість, коли говориш із росіянами. Таке відчуття, що вони знають якусь таємницю. По очах видно. Коли вони слухають тебе, таке відчуття, що вони мають феєрверки в очах. Тому що звідки я родом, все дуже експресивно, емоційно! Тому ми ніколи не були сильною державою. Наші роблять цілу виставу, коли кажуть. Але у росіян все в очах. Люди слухають тебе, і ти відчуваєш, що тебе розуміють, як ніхто ніколи раніше не розумів. І ти розповідаєш їм ще й ще! А вони слухають тебе із цими феєрверками в очах. А потім ти чекаєш, що ж вони дадуть відповідь. Вони рухаються ближче і кажуть щось на кшталт: — Любиш суп?.. — Так, знаєте, я люблю суп. — Я знаю, де можна смачного супу поїсти... — І це все, що ти можеш сказати мені після всієї моєї тиради про життя? - Ні. Треба йти зараз, бо закриється.

Нам кажуть, що чоловікам потрібна білизна... розумієте... мереживне, щоб виглядати як гарний торт.«Замало того що ти любиш мене і хочеш бути зі мною. Ти маєш бути як тістечко French Fancy.» Загалом жінкам це не потрібно. Зазвичай їх приваблює уніформа. Тож не важко здогадатися, чого вони хочуть. Фашисти – ось хто їх приваблює.

У ряді випадків я пішов далі – я схоплювався з ліжка посеред ночі, щоб коротко накидати сюжет дивовижного жарту/роману/оперети, тільки для того, щоб наступного ранку виявити єдине слово, написане поперек сторінки жирними літерами, зазвичай щось менш разюче., ніж "йогурт" або "бджоляр"

Знаєте, обличчя ірландця завжди виглядає так, ніби йому повідомили дві надзвичайно важливі новини одночасно. Праворуч хтось підлетів і крикнув: "Ти щойно виграв три мільйони фунтів стерлінгів і ще купу ніштяків". А ліворуч прошепотіли на вухо: "Але жити тобі залишилося всього три хвилини".