Дмитро Ємець

Це добре, що ти говориш«постараюся». Це вселяє деяку надію, що ти реально дивишся на речі.

Привід нервувати є завжди. А то й десяток одразу. Нерозумно сподіватися, що колись настане день, коли жодного приводу не буде. А якщо так – навіщо смикатися?

З вікон і підвалів, з площ і курких скверів, з крон дерев і неба, обвішаного мочалками хмар, з котячих очей і з жіночих сумочок, з вихлопних труб автомобілів, з магазинних цінників і носів дачників, що все ще обгоріли, — звідусіль, потираючи жовті морквяні., дивився зовсім юний, нещодавно народжений жовтень.

Це тільки здається, що за все платять грошима. За все справді важливе платять шматочками душі.

"За те, що..." любити просто і нудно. Любити ж«попри...» куди складніше та цікавіше.

Життя, за великим рахунком, це не битва м'язів, але зіткнення твоєї волі з чужою волею. Тіло впало, але воля підхопила його і повела у бій. Слабка воля - це тухле яйце зі слабкою шкаралупою. За будь-якого удару ззовні шкаралупа тріскається. Сильна воля – це алмазне яйце. Воно не може тріснути, навіть якщо довкола розколеться весь світ. І не має значення, в якому воно тілі — дорослої чи дитини.

Якщо розібратися, світ сповнений копій одного й того самого. Іноді мені здається, що на світі живе від сили чоловік двадцять, але всі вони для гри вкриваються в різних тілах. Я до цього здогадалася, коли мені стали траплятися абсолютно однакові хлопці. А потім я зрозуміла, що не лише хлопці. Прям замкнене коло якесь. Куди не підеш – зустрічаєш одне й те саме. Іноді мені здається, що людей у ​​світі не більше, ніж карт у колоді.

Те головне, що становило сенс його життя, зникло, а те, що залишилося, його не влаштовувало.

Я неясно зрозумів, що сказав, але сказано добре!

Головне: не бажати чогось надто сильно. Там, де людина перегорає, вона вибивається з сили. Рівне спокійне горіння - ось те, що приносить результат. Чекати треба спокійно, зберігаючи внутрішній жар. Радість – це стан світла та спокою, а не буяння.