Джоан Роулінг

— І ти навіть ні на кого з нас не хочеш дивитися! - вигукнула Джіні. — Це не я, а ви все на мене не хочете дивитися! - спалахнув Гаррі. — Може, ви озираєтесь один на одного, але ніяк не потрапите в такт? - припустила Герміона, іронічно піднявши куточки губ.

Таємниця та брехня – це те, що ми приймаємо, ставши дорослими.

- Роне, ти чудово знаєш, що ми з Гаррі виросли серед маглів, і нам у дитинстві читали інші казки: "Спляча красуня", "Попелюшка"... - Це хвороба така?

- Северус Снег служив не тобі, - сказав Гаррі. — Він був на боці Дамблдора з тієї самої хвилини, як ти став переслідувати мою матір. А ти так нічого й не помітив, бо це якраз те, чого ти не розумієш. Ти бачив колись, як Снегг викликає Патронуса? Волан-де-Морт не відповів. - Патронус Снегга - лань, - сказав Гаррі, - як у моєї матері, бо він любив її все життя, з самого дитинства. — Гаррі побачив, як затремтіли ніздрі Волан-де-Морта. — Хіба він не просив тебе пощадити її? — Він хотів її, от і все, — глузливо сказав Волан-де-Морт.

— Що ти робив під вікном, га? - Слухав новини, - мирним тоном відповів Гаррі. Дядько та тітка обмінялися обуреними поглядами. - Новини слухав! Знову! - Вони щодня інші, ось яка штука, - пояснив Гаррі.

Там, де твій скарб, буде і твоє серце.

Чи мало хто, чи що може прикинутися добрим і розуміючим! Як можна йти з приводу того, кого зовсім не знаєш!

... час не йде повільніше, якщо попереду на тебе чекає щось неприємне...

Твоя відданість — всього лише боягузтво. Ти б жодної секунди тут не залишився, якби тобі було куди піти.

— Так, Квірел був чудовий вчитель, — голосно сказав Гаррі, — тільки з одним маленьким недоліком: у нього Волан—де—Морт стирчав із потилиці.