Фаїна Раневська

Немає хвороби болісніше за тугу.

— Чим розумний відрізняється від мудрого? — спитали Раневська. — Розумний знає, як виплутатися зі скрутного становища, а мудрий ніколи в нього не потрапляє.

Життя минає і не кланяється, як сердита сусідка.

— Коли я вийду на пенсію, то абсолютно нічого не робитиму. Перші місяці просто сидітиму в кріслі-гойдалці. - А потім? — А потім почну розгойдуватися.

- Ви чули, як не пощастило письменнику N.? - Запитали у Раневської. - Ні, а що з ним трапилося? - Він упав і зламав праву ногу. - Справді, не пощастило. Чим же він тепер писатиме?

На голодний шлунок російська людина нічого робити і думати не хоче, а на ситий не може.

— Дуже шкодую, Фаїно Георгіївно, що ви не були на прем'єрі моєї нової п'єси, — похвалився Раневський Віктор Розов. — Люди біля кас влаштували формене побоїще! — І як? Чи вдалося їм отримати гроші назад?

Найбільше в житті я любила закохуватися.

Думки тягнуться до початку життя — значить, життя добігає кінця.

— Фаїно, — питала її стара подруга, — як ти вважаєш, медицина робить успіх? — А як же. У молодості у лікаря мені щоразу доводилося роздягатися, а тепер досить мову показати.