Перед дзеркалом

Любов зовсім не абстракція, а така ж речовинність, як голод чи спрага! Така ж пристрасть як опіум, від якої, кажуть, не можна вилікуватися.

«Будинок» — це ж не господарство, не«спільне квартирування», як ти казав, навіть не діти.«Будинок» - це коли одне від одного нічого не приховують. Адже сьогодні у нас із тобою –«дім».

Годинник створений для того, щоб не запізнитися на лекцію або на побачення, а ти, дивлячись на них, думаєш про те, що таке час.

Війна закінчилася п'ять років тому, але для багатьох вона ще продовжується. У поодинокій сім'ї не було втрат, і вони не забуті. Не рідкість і досі зустріти молоду жінку в жалобі за чоловіком, який загинув на Марні або під Верденом. А скільки інвалідів, сиріт, знедолених матерів! Як часто й у святкові дні бачиш у вікні бліде, скорботне обличчя, яке виглядає через відігнуту фіранку.

Я боюся, що Ваша делікатність тримає в полоні Вашу щирість.

Чоловік любить у жінці себе, тобто створення своєї волі та уяви.

Я сиджу на березі подовгу, годинами, і забуваю про все сумне і негарне, і думаю, що без краси людині немає сил жити. Вам не здається, що сприйняття краси – не менш сильний інстинкт, ніж доброта та співчуття до людей?

Ви навіть не можете уявити, як часто доводиться брехати на кожному кроці. Іноді навіть хочеться сказати правду, я спробувала, але перестала, помітивши, що її й сприймають як брехню.

Так буває, коли, слухаючи музику, думаєш про«своє», і виявляється, що«своє» — це та сама музика, яку ти таки чуєш.