Це я – Едічка

Єбане життя, яке робить нас звірами.

У цьому світі багато... нещасні, але тільки через невміння любити, любити іншу істоту.

Мені цікаво розглядати чужі квартири — речі багато мені говорять про їхніх господарів.

Красу можна любити і просто так, як тільки красу.

"Навряд чи мені вдасться проявитися в цій системі" - думаю я, з тугою передчуваючи довгий і важкий шлях, але потрібно спробувати.

Боже мій! Як гидке минуле, і як його багато.

Я втомився, про мене ніхто давно не турбувався, я хочу уваги, і щоб мене любили, зі мною порались.

Мафіозі ніколи не підпустять інших до годівниці. ***. Справа йде про хліб, про м'ясо та життя, про дівчаток.