У. Т. Квіст

Він не мав здатності жити, не думаючи, де буде їсти і де прихилити голову на ніч. Він не мав незламної відваги і життєлюбності волоцюги.

Дощовим сірим буденним днем, коли здоровий глузд підказує, що треба сидіти вдома, під захистом стін, якщо, звичайно, ти маєш таку можливість, печерна тіснота кімнати може подіяти гнітюче, якщо тобі нічим себе зайняти, а на душі неспокійно.

Потім настав день, коли звільнили і У. Т. Квіста. Для нього це було певною мірою несподіванкою. Адже він працював у фірмі з дня її заснування і був переконаний, що є одним із найздібніших службовців. Але боротьба за існування та родинні зв'язки вирішили справу.