Життя у борг

Вона подібна до полум'я. Або кинджалу.

…але яка користь, навіть якщо знаєш, що інший правий? Розум дано людині, щоб вона зрозуміла: жити одним розумом не можна. Люди живуть почуттями, а для почуттів байдуже, хто має рацію.

Хто хоче втримати, той втрачає. Хто готовий з усмішкою відпустити – того намагаються утримати.

Я зрозумів, що немає такого місця, яке було б таким гарним, щоб заради нього варто було кидатися життям. І таких людей, заради яких це варто було б робити, теж майже немає.

Різання. Що він називає різкістю? І хіба я різка? А може, я просто не маю часу делікатно обманювати, прикриваючи гірку правду фальшивою позолотою хороших манер.

Нерозсудливість ще не є хоробрістю.

У невтішних ситуаціях люди завжди шукають розради де тільки можна. І знаходять.

- Ти щаслива? — А що таке щастя? — Ти маєш рацію… Хто знає, що це таке? Можливо, триматися над прірвою.

— Коли я бачив тебе востаннє? - Два тижні тому. — Та я не про те. До цього. — П'ять років тому… Тоді я була напівголодною та зовсім розгубленою. - А тепер? — Тепер я теж голодна, але сповнена рішучості.

- У вас такий щасливий вигляд! Ви закохані? - Так. У сукні.