Книга / твір

А потім почнуться всякі там війни, полізуть чудовиська і таке інше. Більшість історії просто огидна — якщо її уважно розглянути.

Найжахливіші будови — це ті, бюджет яких був надто великий для поставлених цілей.

Минуле мешкає і під снігом років. Воно як джерело, що вічно б'є під крижаним панцирем, джерело, де плескаються, звиваючись, незліченні мовчазні плавці, ваші спогади.

Тому що іноді треба думати не лише про свій порятунок! Іноді треба думати про загальне благо!

Він годинами грав на скрипці, знайшовши у ній собі притулок реальності. (…) «Це нічого не означає! Все одно найпізніше через місяць тут уже будуть союзники!» Ця незмінна відповідь на всі питання допомагала тоді батькові уникнути навколишньої дійсності в неземному світі музики, де йому було найкраще.

Минуле може вдарити — якщо ми цього хочемо. І ми можемо звикнути до болю, навіть полюбити його.

Що смерть? Адже справи людей не вимірюються лише межами їхнього земного життя.

Секрети створені не для того, щоб ділитися ними зі сторонніми.

... людина, яка не ділиться їжею зі своїм ближнім, сама не варта її.

Коли ми сильно прив'язуємося до речей і людей, то хіба не йде з ними якась частка нас, коли вони йдуть?