Книга / твір

Стабільність – заповідник для глухих кутів.

Я не проти побалакати й посприяти чайному столу, тим більше що цьому чимало сприяє наявність на ньому таких спокусливих речей, як вершкове масло та м'які булочки.

У цієї розлуки не було причини, з їх любов'ю просто сталося життя.

Якщо людині для щастя потрібна неодмінно тепла постіль, та тиха лампа, та за спиною ще полиця з книжками, — такої не впізнає щастя... Для такого воно завжди — завтра, а одного злощасного дня немає ні завтра , ні ліжка. Для такого — вічне на жаль... От іду я степом, ніздрі мої чують запах печеного хліба, — отже, з того боку хутір, почуємо скоро, як забрешуть собаки. Боже мій! Бачиш, як займається світанок! Поруч - супутник в ангельському вигляді, стогін, що викликає мене на милосердя, на бажання тупотіти копитами. Хто ж я? — найщасливіша людина. Мішечок із сіллю завжди в мене в кишені. Картоплю стягну з городу. Що далі? - Строкатий світ, де зіткнення пристрастей.

Не будуй будинку біля дороги. Дорога лише тоді буває доброю, коли вона веде додому.

— Що... між тобою та Геральтом, пані Єнніфер? - Сум, - відповіла чарівниця серйозно. - Туга. Образа. Жаль. Надія. І страх. Так, схоже, я нічого не проґавила.

Людина свідома рівно настільки, наскільки не приховує від себе свого страху.

Дорослим завжди приємно, якщо те, що вони вигадали, виявляється правдою. Заради маминої правди можна і збрехати

Не бійтеся втратити чоловіка, тому що якщо він дійсно любить вас, він нікуди не піде.

Люди, які займаються благодійністю, діляться на два розряди: одні нічого не роблять, але здіймають великий шум, а інші роблять велику справу, але без жодного шуму.