Книга / твір

Чи є на світі хоч одне серце, яке б'ється для мене?

Тіло з'їдають незримі бактерії. Душу з'їдають дрібні турботи та переживання. Не допускай, щоб дрібниці життя опанували твою душу.

Якщо наблизитися до пораненої тварини, вона поведеться непередбачувано. Люди з емоційними ранами роблять так само.

Кажу тобі все це тільки тому, що колись ти станеш королем, і людські життя залежатимуть від кожного твого кроку і навіть від снів, що тобі присниться. Вони можуть не залежати від того, чи ти користуєшся за столом серветкою... але можуть і залежати.

Чим більше я розмірковую і оглядаюсь на минуле, тим ясніше відчуваю свою обмеженість.

Принцип мистецтва - життя.

Ніхто не помилиться, якщо спекулюватиме на несмаку населення.

Шрами – це лише інші форми пам'яті.

... адже глибоко всередині нього палала ганьба поразки. І все ж, я захоплювався тим, що він сприймає це з похмурим гумором, а не заперечує геть-чисто. Або, гірше, не поклоняється невдачам минулого.

Дивитися на тебе, не маючи змоги доторкнутися, — найгірше з покарань, відчувати твою близькість і не сміти притиснути до грудей, стиснути в обіймах — нестерпно жорстоке катування. Ти дивишся, не відводячи погляду, але не дозволяєш наблизитися, наче час обіймів минуло, твоє життя пішло іншим шляхом і мені в ньому немає місця.