Книга / твір

Подорож - це зовсім не страшно, це всього лише багато маленьких кроків. Ти ж можеш зробити один крок, правда?

Справжнє кохання — річ дуже тонка. Її полум'я мерехтить, як блукаючий болотяний вогник, і, танцюючи, відноситься в казкові царства радостей. Воно ж вирує, як вогонь у печі. На жаль, як часто воно харчується ревнощами!

До лиця вам ці обличчя!

Прохолода і спокій мені цілком до вподоби. Ось тільки взимку із прохолодою виходить певний перебір.

Людина живе, постійно балансуючи на межі між гординею і ницими пристрастями. Тільки згадує він про цю межу часто після того, як баланс втратить...

... він прийшов до висновку, що йому залишається лише знайти даму, в яку він міг би закохатися, бо мандруючий лицар без любові - це все одно, що дерево без плодів і листя або тіло без душі.

Знаєш, кожна людина, у будь-якому віці, зберігає свою першу особу, з якою входив у світ. Тільки це обличчя важко розглянути. Ну, як тобі пояснити? Ось зустрічаються два однокашники, які не бачили один одного тридцять чи навіть п'ятдесят років. Випадково. Дивляться один на одного — і впізнають, і називають колишніми смішними прізвиськами. Їхні старі обличчя на мить стають такими, якими були багато років тому. Дитяче обличчя - воно і є справжнісіньке. Воно нікуди не подіється, просто з роками ховається під зморшками, складками, бородами.

…костюми у нього завжди з гарної тканини і пошиті вони у найкращого кравця у місті. Але чого це, якщо він їх носити не вміє?

Я розстібав усі гудзики, вона притискалася до моїх грудей, і я казав:«Давай жити в пальті. Давай гріти одне одного словами. Чому словами? Тому що слова – це не більше, ніж наше дихання. А у нашому диханні трохи більше, ніж у словах». Так і сміялася вона на моїх грудях. І не потрібні мені були інші стіни, і не існувало для нас іншого притулку. Адже що таке кохання? Це наше спільне пальто на двох, під яким тепло, під яким ми вдома.

Церква є єдино поетичним, єдино глибоким на землі. Боже, яке безумство було, що років 11 я робив всі зусилля, щоб її зруйнувати. І як добре, що не вдалося. Та чим була б земля без церкви? Раптом знепритомніла б і похолола.